Пробачте, люди і рідня,
Я вже далеко, не вернусь.
Пройшла мого Життя пора,
Не кличте, я не обізвусь.
Мені пробачте не вину,
А те, що залишила вас,
З Землі у Небо я іду,
Вогонь мого Життя загас.
Прошу пробачення у всіх,
Хто знав мене і хто – не знав,
Я Долі перейшла поріг,
Для мене інший час настав.
Нехай пробачення моє
Не заливає вас слізьми,
І вам колись пора прийде,
Тоді побачимося ми.
Прощайте, люди і рідня,
Я вже на волі, в Небесах,
Зосталася Любов моя
У ваших Душах і серцях.
13.03.2013
Пробачте, люди i рiдня
© Copyright: Катерина Жебровська, 2013
Свидетельство о публикации №113031604007
Свидетельство о публикации №113031604007
Рецензии
Зміст не зрозумілий, тому що вкрай переповнений сумом. Певне, Ви ще молода людина, тому краще було б прочитати вірші більш оптимістичніші. Любов не може назавжди полишати серце, тому ніколи з нею не прощайтесь. Попереду ж ще так багато...
Бурчак Ворожбянский 16.03.2013 17:03 • Заявить о нарушении
Бурчак Ворожбянский 16.03.2013 17:03 • Заявить о нарушении
Дякую за відгук. З Вашою точкою зору щодо Любові цілком згодна. Вірш можна було б назвати "Прощальною піснею небіжчиці на кладовищі (остання мить прощання з тілом)", що знаходиться поза межами християнського обряду.
Катерина Жебровська 16.03.2013 22:53 Заявить о нарушении
Катерина Жебровська 16.03.2013 22:53 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.