І звідки взявшийся цей осінній дощ,
Розбуджений жовтневими громами?!
Завис стіною поміж ясенами,
По листі стукав сперечавсь з дахами-
Розбуджений громами літній дощ.
Не обминув і грона горобини,
Обмив корали стиглої калини,-
Скрізь мандрував блискучими шляхами,-
Ще привітався з жовтими садами
Розбуджений громами літній дощ.
І деревію голову біляву
Обмив заполонивши всю уяву,-
Втішався з того, як все разом змовкло,
Притихло перед ним і лише мокло-
Розбуджений громами літній дощ...
І перед гостем відступила тиша.
По підвіконню торохтить й не лише.
У жовтні це було одним із див,
І мов дитя від витівки радів
Розбуджений громами літній дощ...
Так, зрозуміло,-зараз він чаклує,
І застережень грому геть не чує,
Радіє,- лише мить і вже сумує.
Розбуджений громами літній дощ
Не обминув і при дорозі хвощ...
Що таке таємне в моїй мові?Цю фразу я чую багато-багато років.На сайті частіше ніж у житті.Мелодійна?Так вона така й є.Але і сама відчуваю щось цікаве і приховане за звичайними фразами.Мені двічи доводилось грати роль Лесі Українки.Це не залежало особисто від мого бажання, так склались обставини.Часто мене запитують:"Чи не перетинались десь наші дороги?"Моя подруга, і не лише, говорить про схожість.Одна, дуже дорога для мене людина говорила, що схожість є і в віршах.Я не хочу прирівнювати себе до Лесі, але такі розмови досить часті.
Недавно я робила переклад віршів з російської мови на українську, на прохання Віталія Гольдмана 3 для Марії Шепелевої.Цій дівчинці 14 років, вона сліпа.Живуть в Західній Україні.Мама збирається видати книжку віршів.Переклад сподобався.Дякували. Ця роль для мене незвична. Спочатку я не знала про фізичну ваду і погодилась. А коли взялась до роботи - була вражена цією звісткою.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.