Мой рай

Як же тяжко мені на душі,
Як же серденько моє болить.
В цей момент, я б себе задушив,
Але я не піддамсь, ні на мить.

Закував би думки у кайдани,
Свої крила цепами б зв'язав.
Та на жаль, мені цього не дано.
Дуже жаль, що ніхто не сказав.

Бо я серце терзаю думками,
Неспроста ж воно сильно болить.
Лиш пройде із сідими роками,
Не задержиться більш ні на мить.

Може болі, я сам тої хочу?
Може, думати хочу про тебе?
Що розпеченим вістрям лоскоче,
Але я лиш вглядаюся в небо.

Там твій образ, думки лиш про тебе,
І лиш дурень вглядається в палець,
Коли палець вказує в небо!
Дивлюсь в небо, це все що зосталось.

А все небо уквітчане зорями,
Місяць, наче пастух у долині.
Це мій рай, що тобою був створений,
Ти була й в ньому будеш понині.


Рецензии