Я відпускаю Вас у Вашу Дійсність,
Де Ви у силі, у достатку, у пошані.
Я пригадаю Вас коли-небудь пізніше,
Коли прокинусь рано-вранці на світанні,
Коли умиюся прозорою росою,
І через млу ранкову задивлюсь на Сонце,
Й, нарешті, зважусь Ваш відчути подих,
І повернутись у Минулого віконце.
Я пригадаю Вашу світлу ніжність,
Розкутість й стриманість, проявлені водночас.
Щоб у коханні знову й знов себе прожити,
Я пам’ятатиму і мить Земну, і Вічність.
15.12.2012
Я вiдпускаю Вас у Вашу Дiйснiсть
© Copyright: Катерина Жебровська, 2013
Свидетельство о публикации №113031611865
Свидетельство о публикации №113031611865
Рецензии