Несе пегас мене на крилах

                З серця линуть рими без до мови               
                І стрибають на папір з душі,
                Ніч давно на дворі і не ті умови,
                Щоб складати у цей час вірші.

                Та не можна серцю приказати,
                - Перестань бентежити мене,               
                Зараз ніч, я дуже хочу спати ...               
                То ж нехай мене Пегас  мине .

                Але мчить до зірок в чисте небо,
                І на крилах він мене несе.
                Ти пиши, про всесвіт, бо так треба,
                Хай Вкраїну й нас Господь спасе

                Попроси за всіх прощення в Бога,
                Розуму хай дасть отим панам.
                Зрозуміли щоб, що їх жадоба,
                Світ загубить ... і не дасть спокійно жити нам!

                Милосердя, й до людей повага,
                У серця проб’ється їхні хай,
                Щоб, хоча, боялись вони Бога,
                Може й на землі побачили б ми рай!