Слова – наче ртуть по підлозі (що ними марили).
І двері дубові у спільне з тобою майбутнє
зачинені глухо, безсонням і сном захмарені.
… і я під дверима, незаймана і незабутня.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.