Проскур в
Та не зробив крок першій свій,
Не вчився тут, не одружився -
Тебе люблю, Проскурів мій!
Моє Ти місто кольорове,
З'єднала доля нас навік,
В Тебе закохуюсь я знову,
Хоч я вже літній чоловік.
Зустрілись ми на тій дорозі,
Що зветься попросту - життя;
Без Тебе я, ніяк невзмозі
Поринути у небуття.
І не важливо, що на скронях,
Вже сивина поволі є,
Гаряче серце у долонях,
Тобі дарую я своє!
Свидетельство о публикации №113031312011