Проскур в

         Хоча я тут не народився,
         Та не зробив крок першій свій,
         Не вчився тут, не одружився -
         Тебе люблю, Проскурів мій!

         Моє Ти місто кольорове,
         З'єднала доля нас навік,
         В Тебе закохуюсь я знову,
         Хоч я вже літній чоловік.

         Зустрілись ми на тій дорозі,
         Що зветься попросту - життя;
         Без Тебе я, ніяк невзмозі
         Поринути у небуття.

         І не важливо, що на скронях,
         Вже сивина поволі є,
         Гаряче серце у долонях,
         Тобі дарую я своє!      


Рецензии