невже земні лиш долі
земних всіх почуттів?
відчув лиш — і доволі;
й забудь хутчіш їх спів??
чи є, ген-ген, високі:
немовби й не людськІ???
вщент повні — й все глібокі;
а з вічности й тісні????
се ж їм — пряміш дорога
крізь ночі, світлом, — в дні?????
втрапляючим аж Бога:
з наших — в Його, в пісні...
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Можливо, тут і був який відгук кого із "одлучених": в такому разі пішов мов за водою!
Додаю малючок-рядочок з придбаних за сей час: ні дня, ні каїнам, ні юдам, не рідня
Вчутi чуття? - малючок-малюночок!
© Copyright: Зозуля Юрий Павлович, 2013
Свидетельство о публикации №113031310523
Свидетельство о публикации №113031310523
Рецензии