Ті очі,якими на мене дивився,
В тім сні,що сьогодні мені не наснився,
Той біль,що без тебе прожити я мушу,
Так прикро,що я хочу вилити душу
У цьому вірші,що не ти прочитаєш,
Ти навіть про нього ніколи не взнаєш,
Навряд чи мене ти так само кохаєш,
І точно без мене ти не страждаєш,
А я щє сумую і плачу ночами,
Так!Я тебе досі кохаю без тями,
Так!Я без тебе незнаю як жити,
Нікого крім тебе не зможу любити...
Ти мій ідеал,моя муза весняна,
Ти навіть не мій,але ти бездоганний,
Можливо знайшов ти вже іншу кохану,
Та буду любити тебе незрівнянно...
незр внянно
© Copyright: Сашенька Никольская, 2013
Свидетельство о публикации №113031200127
Свидетельство о публикации №113031200127
Рецензии
Хороший вірш! Дуже сильний і пристрасний! Але останнє слово варто змінити. Бо незрівнянно - трохи не те.
Яна Силецкая 29.04.2013 21:10 • Заявить о нарушении
Яна Силецкая 29.04.2013 21:10 • Заявить о нарушении
Ну,тут я мала на увазі "незрівнянно",тобто так,як ніколи не любила...такі почуття,які ні з чим не можливо зрівняти...щось таке мала на увазі...ну,напевне не правильно виразилась...
Сашенька Никольская 29.04.2013 22:49 Заявить о нарушении
Сашенька Никольская 29.04.2013 22:49 Заявить о нарушении