Колись давно на білім світі
Були для щастя двері всі відкриті і щирії серця.
Колиcь давно любов чекали,
А не на вдачу нарікали, шукаючі кінця.
Тепер навкруг змінились люди,
І не підеш уже нікуди,
Не вртативши лиця.
Ніхто себе не помічає,
А кожен на сусіда нарікає
Та й ще винить Твірця.
9.12.09
***
© Copyright: София Кукиль, 2013
Свидетельство о публикации №113031201198
Свидетельство о публикации №113031201198
Рецензии
