Світи летять сніжинками назустріч.
І я лечу.
Відкрито Шлях до Світла і у Темінь.
Що оберу?
Ввійду у щем пронизливий Живого,
Бо я – Життя.
Злітаю в час і в висоту Любові,
У відчуття.
Торкання холоду і ніжності водночас –
Яка Краса!
Пірну у захват дня і радість ночі.
Я – не сама.
В сліпучім сяйві білого польоту –
Мить розкриття:
Танок сніжинки і Людини Доля –
Душа одна.
12.02.2013
Свiти летять снiжинками назустрiч
© Copyright: Катерина Жебровська, 2013
Свидетельство о публикации №113031211139
Свидетельство о публикации №113031211139
Рецензии