І, знаєш, якось млосно на душі.
Тумани запаковую в конверти.
Ще вчора всі тобі вірші…
Сьогодні ладна вбити все і стерти...
Ті спогади, руйнації мене.
Іржавим скальпелем по шкірі.
До гематомних ран пульсацією рве
Ота вчорашня, та бездумна ейфорія.
Нейлоновою ниткою триматимусь
За цінності важливіші за марення.
Я дякую тобі за те, що я навчусь
Виховувати волю та терпіння.
Пульсац ю рвуть спогади
© Copyright: Кристина Сырова, 2013
Свидетельство о публикации №113031210616
Свидетельство о публикации №113031210616
Рецензии