Золотими листочками спека
Закружляла в липневих дворах.
Ще до Осені дуже далеко,
Ще у барвах смарагдових шлях.
Захлинаючись жаром повітря,
Знемагаючи без вітерця,
Ледве рухають листям прив’ялим,
На осонні, кущі й деревця.
День лякається щедрості Сонця,
Поспішає сховатися в тінь.
Пригощаючи тишею сонно,
Спека владно панує над всім.
06.07.2012
Свидетельство о публикации №113031111834