Перший раз цiлувала груди
Молоком материнським налиті,
Обхопивши руками дитяти
Те, що силу давало й могутність.
Другий раз – цілувала щоки,
Рідний погляд, радісну зустріч,
Увібравши Єднання Дитинства
З цілим Світом, Безмежним привітним.
Третій раз – цілувала руки
Під вуаллю гострого болю.
Через горе Життя пізнавала,
Розливаючи тугу і сльози.
Учетверте – цілунок у губи
Дарувала закоханій мрії,
Розчинялась, як Сонячне Світло,
Розправляючи крила Надії.
П’ятий раз – цілувала у личко,
Що світилось Життям і Любов’ю,
Розкриваючи справжню сутність
Споконвічного першого Слова.
Шостий раз – цілувала зморшки,
Що прорізали рідні риси,
Закарбовуючи у пам’ять
Важкість дум і бажань пречистість.
Лине Час від учора до завтра,
Йде Життя: то бігцем, то поволі,
Я сьогодні і зараз міцнію
Поцілунками щедрої Долі.
03.07.2012
Свидетельство о публикации №113031111795