Янголи

Там на небі янголи сиділи,
Ставили печатки на папері.
Поряд у чохлах стояли крила
В офісах з декором стилю «келії».
Янголам не просто, знаєш, жити,
Янгол має вічно обирати:
Дати відповідь, чи не задовольнити
Молитви. І нікому спитати:
«Може, ті втомився, милий янгол?
Може, тобі треба відпочити?»
Ні. Немає продиху – працюють,
Щоб перед начальством не звинити.
Кропітка їх праця – розглядання
Молитов людських. За волю, щастя,
Упокій, приховані бажання,
За багатство, за кінець нещастя.
Їм, янголам, насправді не знайома
Корупція. Ніяк їх не підкупиш,
І якщо щира ти людина й добра,
І день за днем в собі погане душиш,
Як в церкву ти заходиш завжди вчасно.
Справно постишся. Каїшся постійно
То янголу усе одразу ясно –
Перед його очима люди рівні.
Ось він вдяга великі окуляри,
Виймає стопку файлів з дипломата.
(Він не один у цій великій залі,
Таких от янголів, повірте, тут багато.)
Він першу справу на сьогодні розглядає,
Аналізує дані, що отримав,
І який висновок зробити ще не знає,
Бо справа не проста, зрадлива.
І янгол відсилає справу Старшому,
Й помітки дивні робить на полях,
Щоб зрозумілась суть проблеми краще.
Ось так це виглядає в двох словах:
«Проситель має 8 з 10
За правильність оформлення молитви.
Прохання: щоб скоріш одужав син.
Відсоток праведності – 70, плюс битви,
З сумлінням тихі битви уночі.»
І янгол розумієте вагається,
Чи має повноваження такі:
Він ще новенький, ще не добре знається
В питаннях про здоров’я у сім’ї.
Начальство ж справу швидко як могло
Розглянуло. «Прохання відхилити, -
таку вичерпну відповідь дало, -
проситель має невідмолені гріхи».

Вгорі червоний напис на папері,
А знизу батьковий малюк хворіє.
Тому що, знаєте, можливо, надто чесна,
Занадто непідкупна й незалежна,
Жорстока бюрократія небесна.