Жiноче св ято
Хіба ж не так, тоді казали люди ?
Тепер зав’яв той весняний вінок
І може св'ято люди це забудуть?
А ти до мене прийдеш увісні,
І подаруеш як раніще квіти
-Вітаю з гарним св’ятом навесні1-
Я пригадаю ці слова привіту.
Як сонце слало промінь золотий,
І як раділо, навіть, з нами небо.
А поруч ти такий був молодий
Хіба ж для щастя було більше треба?
Дарунків я не знала дорогих,
Але ж, дорожче слів чим ті, не чула.
А як раділо серденько від них?
Та тільки жаль, що це давно минуло...
Та ще живе той вогник почуття,
І радість св’ята не вгасае.
Вона зостанеться на все мое життя,
Чи е хто в мене поруч,чи немае.
Свидетельство о публикации №113030703503