Я не така як всі, ти знаєш…
можливо потім у роках,
ти зрозумієш, що кохаєш
й вернешся наче в вирій птах…
я ж не така, ти розумієш,
що доля знаків не дає,
без дій не здійсниться, що мрієш
й від слів нам легше не стає…
я не така, тому пробачень
ти не почуєш серед слів…
і серед тисяч днів побачень
ти не почув у серці спів…
не буду тим, ким забажаєш,
тому й симпатія не та..
ти ввесь в роботі, не літаєш,
а в мене ж мрія золота…
я—не вона, тому різниця
суттєва наших вподобань…
і тільки щирість у зіницях
відкриє зміст усіх питань..
я—не вона, але в минулім
я тінню образу її
була, щоб в щастю ти забулім
згадав про ночі в солов*ї..
Я не така, ну що ж все знаєш,
я—особлива, не вона..
я знаю: ти мене кохаєш,
бо я не тінь і я одна...
не така..
© Copyright: Тетяна Сугак, 2013
Свидетельство о публикации №113030508640
Свидетельство о публикации №113030508640
Рецензии