ПРИВІТ, РІДНЕНЬКА МОЯ
ЗНОВУ НІЧ ЗА ВІКНОМ, ТИША
ДЕСЬ, ДИТИНА ТВОЯ
МЕТЕ І ЗАВІВАЄ ХУРТОВИНА.
СЕРДЕНЬКО Б”ЄТЬСЯ ЧАСТІШЕ
А СЛЬОЗИ, ЯК КРАПЛИНКИ РОСИ
І РУКИ ТВОЇ НАЙНІЖНІШІ
ГРІЮТЬ МЕНЕ ЧЕРЕЗ ШЛЯХИ.
Я ВДЯЧНА ТОБІ ЗА ВІЧНУ ЛАСКУ
ЗА МОЛИТВУ І ЗА СЛЬОЗИ.
ДИТИНСТВО ЗГАДУЮ, НАЧЕ КАЗКУ
ХОЧА В НАС РІЗНІ ДОРОГИ.
ВЧУСЯ НАУЦІ І ЖИТИ
ЯК ВЧИЛА МЕНЕ ТИ КОЛИСЬ
НЕ БАЧУ ВІЛЬНОЇ ХВИЛИНКИ
ЗІРКА НА НЕБІ СЯЄ, ДИВИСЬ!
ВИБАЧ ЗА ДОВГУ РОЗЛУКУ
ЗА ТЕ, ЩО НЕ ПИСАЛА ЛИСТИ
ЗАРАЗ ЗАТРИМУЮ РУКУ
ВОНА НАЖАЛЬ У МЕНЕ ТРЕМТИТЬ
ЛІТОМ ПОВЕРНУСЯ ДОДОМУ
ДЕ СПІВАЮТЬ ПТАХИ І ГАЇ
ДО ТЕБЕ Я ЗНАЙДУ ЗНОВУ ДОРОГУ
НІЖНО ПОЦІЛУЮ РУКИ ТВОЇ
А ЗАРАЗ БУДЬ-ЛАСКА ПРОБАЧ МЕНІ
ТА ЧАСУ ВЖЕ ЗОВСІМ НЕМАЄ
ЦІЛУЮ ТЕБЕ В ЦЬОМУ ЛИСТІ
І ЗІРКА НА НЕБІ ТВОЯ СЯЄ!!!
лист матер
© Copyright: Яна Щербакова, 2013
Свидетельство о публикации №113030306941
Свидетельство о публикации №113030306941
Рецензии