Кiнець... i початок

Оце й усе! Кінець всьому сьогодні!
Я в розпачі, неначе у безодні...
Душа не може болю пережити,
Не можу більше вірити й любити...
І вороття, здається, вже нема...
Враз голосочок рідний: “Мамо! Ма...!”
Рука дитяча притулилась тихо
І відступає невідступне лихо,
Хоч ще нестерпно боляче і важко
І серце б’ється ніби в клітці пташка
І сльози ще не можу зупинити...
Не хочеться?!
                Ні! Я вже хочу жити!
І знову вчитись, вірити й любити,
Прощати й зло добром благословити,
Хоч ще душа в неспокої болить..
Бо так нам Бог велить!
І гріє душу істина оця,
Струмочком в серці оживає мрія:
Так хочеться, щоб не було кінця,
А був початок і жила Надія!      
                1995р.


Рецензии
Я вже хочу жити!
І знову вчитись, вірити й любити,
(Хоч ще душа в неспокої болить..)
Прощати й зло добром благословити,
Бо так нам Бог велить!

Прочитавши, дозволив собі перестанову речень - так навіялося.
Чому? Бо зростає благословіння, - "Прощати й зло добром благословляти", жити в Дусі.
- І гріє душу істина оця,
Струмочком в серці оживає мрія:
Так хочеться, щоб не було кінця,
А був початок і жила Надія!

Дякую Галино, щиро.

Александр Григоренко 3   28.11.2015 20:25     Заявить о нарушении
Олександре, дякую за вашу увагу і щирі слова. Коли я писала цей вірш, то був мій початок на дорозі до Бога...Я ще не мала народження згори,і уяви не мала, що то таке:жити в Дусі. Це по суті була моя молитва, на яку Бог відповів, дарувавши мені нове життя в Господі!!!

Щедрих Божих благословінь)

Галина Левицкая   29.11.2015 00:28   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.