Жiноче свято

Ще  за  спиною  хукає  зима,
Та  гонить  хмари  березень  веселий.
У  тиші  лісу  пролісок  дріма,
Сміється  в  небі  Янгол  білокрилий.

Дрібочуть  по  калюжах  чобітки,
Вистукують  підківками  завзято
Напередодні  свята  жіночки.
На  перехрестях  мрій — Жіноче  свято!

Трояндами  усмішки  на  вустах,
Від  радості  ясніші  стали  очі.
В  душі  Кохання  ніжно-білий  птах
Немов  метелик,  крильцями  тріпоче.

В  зіницях  теплі  іскорки  Надій,
Думки  в  голівках  мудрих  шаленіють.
А  скільки  світлих  і  солодких  Мрій!..
Що  гронами  бузковими  рясніють.

А  ночі...  ночі  гарячкових  снів,
Бо  Янголи...  й  ті  мріють  про  кохання!
У  небі  навіть  Місяць  змолодів,
На  ясну  Зірку  загадав  бажання.

Для  Жінки  свято — то  яскрава  мить,
Чоловіків  обсіли  щільно  думи.
Весна-красуня  в  небесах  летить,
І  розсіває  весняні  парфуми.

В  жінок  турботи  і  сердечний  щем,
Вже  й  на  щоках  Любов  зарожевіла.
Хай  осипають  вас  трояндовим  дощем!
Нехай  шепочуть: «Моя  люба,  мила!»