Тарасе! Ти, бідний кріпак,
Безсмертний для нас, далебі.
Ісуса вбачають в тобі
І Божий українцям знак.
Тарасе! Обличчя твоє
У школах на стінах висить.
Наповнюєш кожну ти мить –
Кобзар і сам Чорт не уб’є.
Тараса за словом гучним,
За пафосом ідеологій
Ми бачим в уяві убогій,
І так не єднаємось з ним.
О ти, академік, мрійник,
Що мислив і жив, і писав.
Для нас ти як мученик став,
А не як палітр чарівник.
О ти, український Вольтер,
Зоря не лише України.
Мислитель ти наш неоцінений,
Для нас ти убогий помер.
Тарасе! Романтик, коханець,
Ніколи аскетом не був ти,
То як же могли ми забути –
Ти модник, а не обірванець.
Ми йдемо з тобою разом!
Тебе вічно нам шанувати.
Та в наше століття вступати
Негоже тобі кріпаком.
Шевченко
© Copyright: Маитаэ, 2013
Свидетельство о публикации №113030312020
Свидетельство о публикации №113030312020
Рецензии