Це кохання мене губить,
Але не вбива.
Воно мене немов би душить,
Але я ще жива.
Немов всі на світі люди
Проти мене вставали,
Щоб згубила свою душу,
І тебе щоб забула.
Не забуду я ніколи.
Лиш тебе пам'ятаю,
Лиш з тобою я щаслива,
Тільки це запам'ятаю.
Не забути вже ніколи
Тих очей, і тих рук,
Що так ніжно обіймали,
Цього вже й не забуть.
Що тебе наштовхнуло
На ті вчинки підлі?
я не знаю і знати
Не хочу вже більш.
Я лиш хочу почути
пару слів з твоїх вуст,
Щоб лиш ти пояснив,
Що не так у мені,
Чому так ти вчинив?
Поясни це скоріш.
Поки я ще жива,
Поки я ще томлюсь,
Я безкраїм коханням
До тебе живу.
Поясни,
Може я ще колись усміхнусь.
Поясни,
Може й щастя своє
Я колись і зустріну.
Поясни
© Copyright: Валентина Пукалина, 2013
Свидетельство о публикации №113030207745
Свидетельство о публикации №113030207745
Рецензии