Коли в обличчя б гарячий в тер
і море огинає Херсонес,
земля природі подарує квіти,
пройде стежками навпростець.
Сплили віки, та сиві хвилі
цілують виступи колон,
назавжди впевнені у силі
вдивляючись в красу пілон.
завиті в мозаїчні давні фрески
злетять зображені птахи
а час все пам`ятає з честю
Ті давньогрецькі вітряки…
Свидетельство о публикации №113030103978