Мене напоїла любов
І я від неї оп’яніла,
Не змогла сказати відмов,
Бо вже в прірву летіла.
Летіла із крилами вниз,
Не змогла їх відкрити,
Любові випадковий каприз
Зміг мене повністю підкорити.
Потонула я, неначе з головою,
В любові безмежнім океані,
Мене течія несе за собою,
Бо я вже в непридатному стані.
Коли ж я від любові відійду?
Думаю, що напевне ніколи,
Я поруч з нею завжди іду,
Мені потрібні повсякчас її уколи.
Мене напо ла любов
© Copyright: Анна Петроченко, 2013
Свидетельство о публикации №113022809074
Свидетельство о публикации №113022809074
Рецензии