Дивлюсь я на небо

(перевод украинской народной песни "Дивлюсь я на небо")

Дивлюсь я на небо, дивлюсь и гадаю:
Зачем не орёл я, зачем не летаю?
Зачем, милый Боже, мне крыльев не дал,
Я б землю покинул и в небо слетал.

Там за облаками, и с ветрами споря,
Искал бы судьбину, на счастье и горе.
И ласку у солнца, у звёзд бы просил,
В сиянье их ясном свет божий дивил...

Судьбе своей с детства не любый, не милый,
Я словно наёмник, приблудный, постылый...
Чужой у судьбы я, чужой у людей...
Ну кто ж не родных здесь полюбит детей...

Дружу лишь с бедою, удачи не знаю,
И горько и даром свой век коротаю...
В том горе познал я: есть только одна -
Далёкое небо - родная страна.

Мне трудно на свете и станет труднее...
Взгляд кину на небо и всё веселее...
И сразу забуду сиротскую жизнь,
И мыслью взмываю и ждёт меня высь...

Так дай, Боже, крылья, орлиную долю,
Взлечу  над землёю в лазурную волю,
Орлом быстрокрылым я в небо взметнусь,
В полёте от мира навек отрекусь...


        Дивлюсь я на небо

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю?
Чому мені, Боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав!

Далеко за хмари, подальше від світу,
Шукать собі долі, на горе привіту,
І ласки у сонця, у зірок прохать,
І в світі їх яснім себе показать.

Бо долі ще змалу здаюсь я нелюбий, —
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей!
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?

Кохаюся з лихом, привіту не знаю,
І гірко, і марно свій вік коротаю;
І в горі спізнав я, шо тільки одна —
Далекеє небо — моя сторона.

І на світі гірко, як стане ще гірше,
Я очі на небо, — мені веселіше!
І в думці забуду, що я сирота,
І думка далеко, високо літа.

Та й дайте ж бо крилля, орлячого крилля,
Я землю покину — і на новосілля.
Орлом бистрокрилим у небо польну
І в хмарах від світу навік утону.