В душі бринить струна
І проситься на волю,–
Тут непорозуміння стіна,
І знов крається від болю.
Неначе ріже по живому
Та сам того не розуміє
І в погляді своєму новому
Радість зробить не зуміє.
Розрив на піку почуттів –
Болю ріки нездоланні.
Бог уберегти не зумів
Наще життя у коханні.
Вітер гуляє по полю:
Ти – один і я – одна.
Хоч від болю божеволю –
Це кінець омріяного сна.
Болю р ки нездоланн
© Copyright: Анна Петроченко, 2013
Свидетельство о публикации №113022600052
Свидетельство о публикации №113022600052
Рецензии