ти іноді просто хвилюєшся.
весняні дощі, перельоти
сприймати одразу лінуєшся,
стаєш біля мене супроти.
когось серед вулиць побачити -
безчинця з обличчям схвильованим.
його особливе призначення
тебе наректи веселковою.
зівсібіч приходять хранителі,
як міль, сновигають над свічкою.
тому й запевняють спасителі
наранок не рухатись річкою.
а ті перекони, як правило -
не мати нічого суміжного.
копатись у власних проґавинах,
мовчати і гратися в піжмурки.
і відстань, поділену надвоє,
горнімо в малесенькі пазлики.
мільйони нерівних квадратиків...
"Вперед!" - нам відкажуть алмазники.
відкинь хвилювання і вислухай.
не можна блукати серед весни.
як віриш надії - тоді кохай.
як скапка у серці - звільни, звільни.
2013
Веселковою
© Copyright: Дмитро Безкровний, 2013
Свидетельство о публикации №113022600238
Свидетельство о публикации №113022600238
Рецензии