За що люблю її? Незнаю...
Мабуть за те що є вона
за те що, у моєму щасті
повністю її вина,
люблю за посмiшку чудову,
люблю за очi незрiвняннi,
такi глибокi наче море,
такi мої, такi коханi.
Люблю за губи найсолодшi,
люблю за руки найнiжнiшi,
люблю дзвiнки посеред ночi,
i з кожним днем вона гарнiша.
Люблю її тендiтну шию,
люблю її волоссям гратись,
i лиш для неї в цьому свiтi,
хочу в коханнi зiзнаватись.
Люблю той подих менi в шию
вiн ледь помiтний i короткий,
люблю i смiх її, i голос,
такий дзвiнкий такий солодкий.
Люблю... Кричу про це... Спiваю...
Шаленiю i зриваюсь... Знов кричу...
I замовкаю... ПРОСТО Я її КОХАЮ!!!
© Назар Гарматник 2011
Люблю за те...
© Copyright: Гарматник Назар, 2013
Свидетельство о публикации №113022601557
Свидетельство о публикации №113022601557
Рецензии