Прийшов в її життя і запалив
вогонь в її душі. Й не погасив.
Пішов він швидко і не пояснив
навіщо почуття ці розпалив.
«Назавжди, - говорив – ми разом будем».
Дарував своє кохання теплим вітром.
Та не знав ніхто, що він забуде
всі слова, всі почуття, молитви.
Запалив вогонь й не погасив.
Навіщо говорив, що він любив.
Промайнув він неначе тінь.
Залишивши після себе смуток і біль.
прийшов в життя
© Copyright: Ксения Баглай, 2013
Свидетельство о публикации №113022601124
Свидетельство о публикации №113022601124
Рецензии