Щодня на життя - як на похорон:
Мовчання горить, наче свічка.
Тільки грає увімкнений грамофон,
Бо я тиші боюся трішечки.
А у грамофоні - старі мелодії,
Такі, як ми, як світ, як саме життя,
На яке поспішаємо, наче злодії
(Не на похорон, вже на каяття).
Голка бігає, платівка крутиться.
А мелодія щось зашумлена,
Ніби морю не повернутися,
А втекти з себе, безумного.
А платівка закінчиться скоро вже
Або виявиться недописаною;
Всі доріжки поставляться вороже,
І втікатимеш ними риссю ти.
Западе, загориться тиша,
Що й вогонь хрустіти не стане.
Я боюся її? Облиште.
Я боюся. Та я змирятимусь.
Грамофон
© Copyright: Кейт Кролевська, 2013
Свидетельство о публикации №113022507950
Свидетельство о публикации №113022507950
Рецензии