Думки
Яка ж я тільки сволота.
Та ні з ким поділитись думкою.
Всіх друзів вигнала я за ворота.
На серці тяжко:Чи то я всіх кинула?
Чи то нікому справді не потрібна?
І подих...подих все із мене рветься тихо.
Мабуть, мене такою зробило життя...я стала розмірна.
Не знаю про що зараз мрієш ти:
Чи то про мене чи про іншу дівчину?
Коли піднімемось- ми падаємо з висоти,
Ця мудрість в нас вважається довічною.
Та все ж так боляче чомусь на серденьку:
Одним я марю, інший і не здогадається,
Що першого того кохаю, а він середеться
Тікає, як на самоті зі мною залишається.
Свидетельство о публикации №113022512152