Оленочко! Ваш вірш мене вразив. Він пронизаний щемом жіночої душі, скривдженої нерозділеним коханням, або розтоптаним... На жаль, у жіночій долі таке стається не рідко. Дай Боже, з цим не знатись. Дякую Вам за життєву образність, за поетичну правдивісь. Беру його у поетичну скарбничку улюблених віршів.
Творчих Вам злетів.
З повагою, Галина.
Дуже дякую. Так, був час, коли в житті тільки вірші й допомагали пережити біль... В такий момент почуття і відтворились на папері. Нікому не бажаю таке відчувати. На щастя, це вже давно позаду... З кожним днем розумію,що життя прекрасне, і, мабуть, якби не було таких моментів, я би цього так не розуміла і не відчувала.
Щасти Вам, Галино!
З вдячністю, Лєна Панасенко.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.