А наша весна вже закінчилась,
І я повертаюсь в реальність зими.
І на серці рана залишилась,
Блукаю я в тенетах пітьми.
Хоч не зламана, але не можу йти,
Неначе діти, що ходити не навчились.
Розум каже: «Відпусти»!
А в серці надія залишилась.
Як я можу далі літати?
Якщо залишив мене без крил,
Не можу навіть пісні співати,
Ти збив орієнтир моїх вітрил.
Шкода, що немає компаса життя,
Щоб завжди знати, куди прямувати,
Щоб відновити серцебиття
І цю біль вгамувати.
Залишив мене без крил
© Copyright: Анна Петроченко, 2013
Свидетельство о публикации №113022308076
Свидетельство о публикации №113022308076
Рецензии