Ми зустрiлися взимку
Падав наче перлиночки сніг.
Зачаровані йшли ми обое
Навпростець, бо не знали доріг.
І біліли засніжені хати,
Світлом кликало кожне вікно.
Кажуть щастя на світі багато
. А для нас воно було одно.
А на весну як сніг той розтанув,
І просохли стежки до воріт.
Ми не знали розлука настане
А від щастя короткого слід.
Білі квіти зима розсипае,
І нагадуе завжди мені
Кажуть люди - що щастя бувае
Лиш мені не зустрілось одній...
Свидетельство о публикации №113022204319