Люблю рудих. Рудих котів і хлопців,
Вони, мов золоті, в промінні сонця
Так променисто посміхаються мені:
Одні холодно, інші – мов вогні.
Вони м’які. Вони живуть в теплі,
Вони не люблять зверхнього поводження.
Вони грайливі, несерйозні і смішні,
Вони, мабуть, таки небесного походження.
Їх хтось зіткав з вогню і сяйва зір,
У сміх заклав відлуння диких гір,
Й додав краплину меду для смаку.
Руді зароджують закоханість легку,
Закоханість сліпу, короткочасну,
Вона мине так, як минає осінь.
Мине, коли він втратить казку власну,
Коли з рудого стане звичним зовсім.
жовтень 2011
Рудi
© Copyright: Кейт Кролевська, 2013
Свидетельство о публикации №113022110644
Свидетельство о публикации №113022110644
Рецензии
