Ніч…
Ця чарівна ніч…
Зривається у млу та прірву неба…
Річ…
Загадкова річ…
Душа моя, що не знайде притулку для себе.
Я…
Ніби в місячних сітях
Розплутую власну дорогу…
Так хочеться легко зітхнути
І розвіяти вітром тривогу.
Біль…
Цей гнітючий біль…
Нагадує про зав’язані очі.
Чому смак польоту легкий,
А присмак прозріння – болючий?
З цих кольорів складається зміст.
Сліпе кошеня з часом сонце побачить
І досвід – ніби мій поводир
Наступний мій крок передбачить.
Оксана Настич 1995р.
Малюнок мiсячного сяйва на вiкнi
© Copyright: Оксана Быковская, 2013
Свидетельство о публикации №113022012112
Свидетельство о публикации №113022012112
Рецензии
