Життя пiдкоряeться долi...

Пам'яті Миколи П'яскорського.

Життя підкоряється долі…
Ведуть нас по Світу стежки,
Чи снились в дитинстві Миколі
Пустелі гарячі піски…

Того мусульманського раю
В далекій, чужій стороні,
Нерідного, дикого краю,
Що тлів, мов колода в огні?..

У пам'яті – батьківське поле,
Чудові зелені ліси
І радні до болю стодоли,
Та юності добрі часи.

Біліє під місяцем хата,
Погасли навкруг ліхтарі,
Пішла заклопотана мати,
Не видно людей у дворі.

Пучечок червоний калини
На цинковій тліє труні…
Ця мить, наче міна й донині,
Роз'ятрює думи сумні…


Автор Геннадій Сівак.
 11 грудня 2003 року.

ПЯСКОРСКИЙ Николай Станиславович (1942 с. Городище, Шепетовский район,Хмельницкая область - 11.12.1963, Алжир) Ефрейтор, сапер. Погиб при разминировании территории Алжира. За время службы в Алжире Н. Пяскорский обнаружил и уничтожил более 10 тысяч мин, в том числе свыше 300 крайне опасных выпрыгивающих осколочных мин. Похоронен на кладбище в с. Городище. Награжден орденом Красного Знамени (посмертно).