Вийдеш вранці,лиш світ,в Дике Поле,
Босі ноги остудиш в росі,
Вмиєш росами личко шовкове,
Сни казкові згадаються всі.
Побіжать перші промені сонця
По верхівках старезних дубів,
Вітер стукне легенько в віконце
Полетить до квітучих садів.
Колихне очерети високі,
Зазирне у зелені кущі,
Потривожить замріяний спокій,
Що приліг подрімати в душі.
Оживе,зашумить Дике Поле
Сон-травою,густим чебрецем,
Промінь гладить плече твоє голе,
Серце гріє розніжений щем.
Захмелівши від вітру і Поля,
Ароматів вишневих садів,
Розповість, може, тільки тополя,
Як в тім Полі тебе я зустрів.
Зустрiч
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113021809102
Свидетельство о публикации №113021809102
Рецензии
