У готелi Орiент

> з Марселя Байера <

Ми - нацяцьковані образи
з постерів на розі вулиці
серед чорної купи недопалків.
Ось де справжні брендові фірми,
двері яких відкривають невдахи у майках.
Я перетворююсь в зір і на слух:
"Ще кашляєте? Нежить турбує?
Погано зі слухом?" Нічна спрага і голод
близько трьох у сусідній кімнаті.
Ми - зажурені постаті
опівнічних розмов за лакованим столиком.
Очі примружені. Начисто виголені сновиди:
"Шепіт не зник? А сигарнетний дим?"
Граємо в кокаїн: з випадковим
пакетиком цукру марки "Сантора", розсипаним
перед начищеним дзеркалом.
Ілюстрація з журналу "Максим"; вам
не гикається? - Бо я бузинові парфуми,
гарячі, ледь чутні,
вдихаю.


Рецензии