Вона насущнiща живущих

Петро Керанчук
(пам’яті  поетесси  Л. Сурковой)

Немов зоря на  небосхилі,
Зорила в променях-словах.
Суркова в них відверта й щира,
Живе у  віршах  і  піснях.

Для читача вони, мов крила,
Несуть в омріяний політ.
Її натхнення в них і сила,
Ланів і неба дивний світ.

З життя слова – перлини музи…
Чарує душу й серце спів.
Любов’ю  рідній Україні,
 У заповіті  від  батьків.

Жага в поезії від Бога,
У ній вона себе знайшла.
О, ні!.. – в душі  жива Суркова,
У рай пішла лиш по слова.

Вона насущніща живущих,
Не знає муза забуття.
Несуть  в майбутнє її вірші,
А в них продовжує життя.               


© Copyright: Петро Керанчук, 2013
Свидетельство о публикации №113021805276
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Петро Керанчук
Рецензии
Написать рецензию
То так, життя продовжується, поки є спогади рідних та друзів

Валентин Брилев   18.02.2013 20:19   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Петро Керанчук