Душевно спустошена не від цигарок та не від випивки,
Ранковий туман ще виднівся в очах.
Не переносячи сторонньої критики,
Тримала дияволів, на своїх плечах.
Ключ від серця давно поржавів :
Став забутий, нікому не потрібний..
Дурман під ліве плече ввів
Шлях по артеріям був все ж таки хибний.
Їй вже блювалось півмісячними депресіями
Паличка Коха в легенях згнила.
Під сторонніми ковдрами не ховала агрессії
Театр одного актора : гра, що жива.
Недовірливим поглядом боягузки
Проводжала тіні, одну за одною
Знайшовши місце біля зупинки,
Намагалася здатись незрушною горою.
Так хотілося думати, що живеш
І не бути шматком м’яса із кров’ю.
Ноги не носять. Ти більш не прийдеш.
Виростеш, житимеш, далі помреш..
«Милі люди», Вас хотіла вона попросити:
«Більш не вийте з мого серця витки»
Вона б хотіла ізнов захотіти,
Та на пальцях порожні нитки..
Душевно спустошена
© Copyright: Доктор Коматоз, 2013
Свидетельство о публикации №113021804159
Свидетельство о публикации №113021804159
Рецензии