У далечінь, в далеку даль,
у вирій птахи відлітають.
І душу знов легка печаль,
ще незбагненна, обгортає.
І ранок нібито такий,
ще росяний, як був учора.
І туманець, як дим, легкий
знову лягає в сиві доли.
Калина в лузі червоніє
така, як і торік , була.
Й душа, обкрадена, воліє
на часточку твого тепла.
На крихітку твого кохання,
я дотліваю у вогні.
Бо ще ятриться стара рана,
подай же, ницому, мені...
У далечiнь, в далеку даль...
© Copyright: Наталья Сытник, 2013
Свидетельство о публикации №113021709912
Свидетельство о публикации №113021709912
Рецензии
Це треба співати. Мелодійно і красиво.
З повагою, Петро.
Петр Орленко 20.02.2013 17:19 • Заявить о нарушении
З повагою, Петро.
Петр Орленко 20.02.2013 17:19 • Заявить о нарушении
Щиро дякую!!! Рада знайомству. З повагою, Наталья.
Наталья Сытник 20.02.2013 18:43 Заявить о нарушении
Наталья Сытник 20.02.2013 18:43 Заявить о нарушении
