Одного разу, повертаючись додому; зрозумієш,
Що залишитись назавжди не зумієш.
Все змінилось.
Наші голоса тихіше стали.
Все змінилось.
Наші янголи проспали.
Все змінилось...
Одного разу, зупинившись на порозі; обернЕшся,
Побачиш очі рідні зодригнешся.
Все змінилось.
Коси мами посивіли.
Все змінилось.
Не лишилось тату сили.
Все змінилось...
Одного разу, застигнеш на пероні; згадаєш.
Як подихом грів твої долоні, пам"ятаєш?
Все змінилось.
Говорили ти щаслива, ніби.
Все змінилось.
А мій подих нікому не потрібен.
Все змінилось...
Час панує...
Не існує молодості, не існує.
Дитинства теж не має,
Лише старість іноді буває.
Час
© Copyright: Михаил Мостепан, 2013
Свидетельство о публикации №113021708001
Свидетельство о публикации №113021708001
Рецензии