Ми по рIзному бачимо свIт
Хтось помітить лише чорну точку,
Хтось безкрайності білої сніг,
У паперу простому листочку.
Скаже хтось що холодна зима,
Обпікає сніжинками скроні,
А я скажу це жінка сумна,
Гріє в полум’ї серця долоні.
Ми живемо у різних світах,
Зовсім різний вдихаємо кисень,
Хтось літає у небі як птах,
Хтось не бачить за голову вище.
Новий день, це для когось лиш мить,
В череді нескінченої муки,
А мені в ньому вічність бринить,
І вливає в пісні нові звуки.
Ми по різному бачимо світ,
Різні долі,бажання, тривоги,
Тільки в підсумку прожитих літ,
Ми Всевишньому вклонимось в ноги.
Свидетельство о публикации №113021606031