и вновь слова

            Наснага  звідси:  http://stihi.ru/2013/02/15/11045


Коли  б  мереживо  старанно
сплести  з  таких  знайомих  літер,
що  їх  роздмухав  лютий  вітер
у  вогнище,  що  невблаганно
змивають  лютого  дощі,
коли  по  даху  аж  лящить,
коли  на  ранок  сонце  гляне
на  ту  відмиту  порцеляну
тарілок  сателітних,  вікон,
коли  молодшає  за  віком
трава,  світлішають  будівлі,
дзвенить  гучний  пташиний  спів...

і  все  з  таких  звичайних  слів...


        Подстрочный  перевод  на  русский:


Когда  бы  кружево  старательно 
сплести  из  букв  таких  знакомых,   
что  ветер  их  раздул  бездомный 
в  костёр,  который  серым  фатумом 
настигнут  февраля  дожди  -
лишь  капель  дребезг  и  ни  зги,
когда  наутро  солнце  глянет
на  блеск  фарфорово-стеклянный
тарелок  спутниковых,  окон... 
и  станет  младше  возраст  трав,
жилища  просветлеет  кокон,
весь  свет  струящийся  вобрав...
и  птахи  пенье  громче  снов  -
 
всё  из  таких  обычных  слов