Летять на пiвдень сивi журавлi.
Услiд їм дивиться журавка сива - мати.
- Куди ж ви, дiтки, з рiдної землi?
Чому не завiтаєте до хати?
А в небi чути сумне лиш: "Курли!
Курли! Матусю! Повернутись ми не в змозi!
Прощай, мiсцино, де ми всi зросли,
Де матiнка чекає на порозi!"
- Курли! Курли! Старенька, прощавай!
Та не сумуй, i нас чекай весною.
Коли розквiтне знову рiдний край,
Матусю, знову стрiнемось з тобою!
Старенька сумно дивиться услiд,
I сльози застилають бiлий свiт -
З далекої тепер уже вiйни
Нiколи не повернуться сини.
Журавка
© Copyright: Екатерина Неудахина, 2013
Свидетельство о публикации №113021601691
Свидетельство о публикации №113021601691
Рецензии