Ти чуєш, що химери шепчуть
Ти чуєш, що химери шепчуть,
Блукають, мучаться у тіні,
Серця підносять до безодні,
Де кайданами я прикутий,
Горять і тліють у котлі убиті діти.
Як відступитися від зла,
Коли сокира біля тіла,
Ганебно лупить по кісткам?
Немає світла у душі,
Коли по тілу жах проходить,
Коли зливається до ніг калюжа крові.
Так хто ж за спиною шепоче,
Тремтить і в ребра мені б'є?
Але я витерплю удари,
Де темрява рахує дні,
Я кістку витягну з безодні,
Де лічить кожен день часи мої потвора.
Лиш смерть мені дає дихнути,
Щоб відродитись через муку,
Почути крики у пітьмі,
Крізь рану, де чекає змій,
Єдиний раз побачить світло.
Ти чуeш, що химери шепчуть
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2013
Свидетельство о публикации №113021500625
Свидетельство о публикации №113021500625
Рецензии