- Краплинки сліз, що на очах застигли,
Я витер би листочком золотим, -
Так він сплітав дівчаткам молодим,
Що були з ним, на ньому і під ним,
Коли стекла весна і роки збігли,
як марафонці...Фінішна пряма -
І встане чи не встане - вже питання...
Слова і вітер... Старість і кохання..
Хто переможе в нелегких змаганнях:
Любов чи смерть? Віагра чи зима?
балада про...
© Copyright: Женщина Золотая, 2013
Свидетельство о публикации №113021505953
Свидетельство о публикации №113021505953
Рецензии
який ранок вдалий! принайиі, єдне вже піднялось: ністрій! все була пані Іронія, а осьо вам і сарказм! най мене дідько возьме, та тепер прочитаю все Ваше, Ноги-Пані-Файної! певне, що не один тут вар/ят писка встромляв і поплямкував, читаючи, та й жіноцтво заходило, але сором/язливість не давала залишити бодай слово. (ні-ні! тільки не сприйміть мій "афтограф" за прояв повної безсоромності і безцеремонності!) ну як тут пройти мимо і вигляд зробити, що очі не побачили! я не про ніжки, нащо то мені така холера: бачиш, - а ні торкнутись, ні цілувати, ні пестити... я про слова Ваші, язичок Ваш, серце, що ото промовляє - і вміло так, і в міру відверто, з щирістю про жіноче, іронічно-саркастично про наше, словом ніби-то буденним, кожен день чутим, - але щоб так до купи складеним!
гарні вірші, добра поезія, а вже про настрої, бажання та почуття - помовчу
Анастасий Руликовский 03.07.2013 09:45 • Заявить о нарушении
гарні вірші, добра поезія, а вже про настрої, бажання та почуття - помовчу
Анастасий Руликовский 03.07.2013 09:45 • Заявить о нарушении