Скажи, чому бентежать душу
твої слова палкі,
чому тебе любити мушу,
ми вже давно чужі.
Ми розчинилися в повітрі,
злітаючи до хмар,
але ще дмухає в обличчя
двох тіл шалений жар.
Ми не змінилися нітрохи,
нехай спливає час.
Немов вода, збігають роки,
вогонь життя не згас.
***
© Copyright: Елена Габайдулина, 2013
Свидетельство о публикации №113021501483
Свидетельство о публикации №113021501483
Рецензии