Нехай печаль натомлена спочине
у милосердних пелюстках надій…
Зима, сповита біллю хуртовини,
відтужить врешті голосом завій.
Дощами тихий смуток най відплаче,
і стежка знову виведе крута
туди, де щастя, щире і терпляче,
твою сорочку подрану лата.
Нехай зіниці щастя і надії
тобі дарують дещицю тепла,
аби душа, яка брехать не вміє,
бентежні очі вбік не відвела…
Нехай...
© Copyright: Инна Приходько, 2013
Свидетельство о публикации №113021406191
Свидетельство о публикации №113021406191
Рецензии
Гарні вірші. Коротенькі, але дуже мудрі.
Бажаю успіхів. З повагою Н.В.
Николаевич Владимир 01.08.2013 13:08 • Заявить о нарушении
Бажаю успіхів. З повагою Н.В.
Николаевич Владимир 01.08.2013 13:08 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.